На практиці почастішали випадки, коли при передачі прав на домен порушуються законні права та інтереси його колишнього адміністратора та інших зацікавлених осіб. І в цьому випадку вони не завжди знають, як можна оскаржити передачу прав на домен, щоб захистити свої законні права та інтереси та повернути домен. У цій статті, спираючись на існуючу судову практику, ми спробували розкрити цю тему.
Потрібна реєстрація ТМ та домену UA?
Зателефонуйте Патентному повіреному 073 159 98 99
Вірний механізм передачі домену
Відповідно до п.4.1 «Правил реєстрації доменних імен у домені UA» реєстрація доменних імен здійснюється з метою їх подальшого використання для адресації ресурсів Користувача в мережі Інтернет. Реєстрація доменного імені здійснюється на підставі заявки користувача.
Відомості про адміністратора домена можна отримати у загальнодоступному сервісі Whois. Для цього необхідно на сайті ввести найменування домену, що вас цікавить, у рядку Whois-сервіс, після чого ви отримаєте можливість ознайомитися з відритою інформацією з Реєстру доменних імен за набраним вами доменом: хто є адміністратором домену, його контактні дані та ін., а також відомості про Реєстратор. Якщо інформація про адміністратора домену за його бажанням відображена у Whois-сервісі не повно, або її недостатньо для справи, всю інформацію про власника домену можна отримати за запитом суду, правоохоронних органів або адвокатського запиту.
Відповідно до п.8.2 Правил, адміністратор має право в будь-який час, за винятком періодів, зазначених у цих Правилах (п.п.5.5, 5.9, 8.3, 9.1, 9.2) , передати права адміністрування домену іншій особі, надіславши Реєстратору письмову заявку, в якій мають міститися відомості, що дозволяють однозначно встановити особу, якій передаються права (Одержувача), та вказівку Реєстратора, який здійснюватиме підтримку домену.
Відповідно до п.8.2 Правил якщо підтримка домену зберігається за чинним реєстратором, то при отриманні письмової заявки про передачу права адміністрування домену іншій особі, реєстратор вносить інформацію про одержувача до Реєстру протягом трьох робочих днів, за умови, що одержувач підтвердив свою згоду на отримання прав адміністрування домену, уклав відповідний договір та виконав його умови.
Якщо передача прав адміністрування пов’язана зі зміною реєстратора, то чинний Реєстратор після отримання заявки протягом трьох робочих днів виконує необхідні для передачі дії. Після цього Реєстратор, якому передається підтримка, виконує дії, необхідні для прийняття підтримки домену та вносить до Реєстру інформацію про одержувача за умови, що Отримувач підтвердив свою згоду на отримання прав адміністрування домену, уклав відповідний договір та виконав його умови.
Право адміністрування переходить до Одержувача після внесення інформації про нього до Реєстру.
Таким чином, відповідно до Правил, наявність письмової заявки адміністратора домену про передачу права адміністрування домену іншій особі та підтвердження згоди Одержувача на отримання прав адміністрування домену є необхідними умовами для внесення Реєстратором до Реєстру інформації про нового адміністратора домену як при простій передачі прав на домен, так і в тому випадку, коли передача прав на домен пов’язана зі зміною Реєстратора.
Практика доменного трансферу
На практиці, для передачі прав на домен колишній адміністратор надсилає Реєстратору заяву про передачу прав на домен, складену за певною Реєстратором формою, а Одержувач надає заяву, в якій підтверджує свою згоду на отримання прав адміністрування домену.
Зазначеними заявами на ім’я керівника Реєстратора, підтверджується факт укладання угоди з передачі прав адміністрування доменним ім’ям між колишнім адміністратором домену та його Одержувачем.
При цьому угода з передачі доменного імені може бути оформлена Адміністратором домену та Одержувачем також шляхом укладання відповідного цивільно-правового договору, підписаного обома сторонами, наприклад, договору купівлі-продажу, дарування та ін. ., що, однак, не звільняє Адміністратора домену та Одержувача від необхідності направлення реєстратору відповідних заяв.
Як правило, про те, що з доменним ім’ям відбувається «щось не те» зацікавлені особи дізнаються, зайшовши на сайт і виявивши, що він або взагалі не працює, або на ньому розміщена інформація про іншу компанію, інші контактні дані, відбувається переадресація на інший сайт та ін.
Підтвердження того, що дійсно мала місце передача прав на домен іншій особі, зацікавлену особу можуть отримати, скориставшись послугою Whois.
При цьому заінтересованим особам необхідно мати на увазі, що угода з передачі доменного імені, так само як і будь-яка інша угода, може бути визнана судом недійсною за позовом заінтересованої особи за наявності підстав, передбачених ст.ст.168-179 ЦК України.
Заперечення угоди з передачі домену
На практиці, угоди з передачі доменного імені, як правило, оспорюються у зв’язку з тим, що ці угоди є угодою із зацікавленістю, їх безоплатністю та з інших підстав.
(1) У разі якщо ця угода оспорюється однією зі сторін угоди, то, відповідно, вимога про визнання зазначеної угоди недійсною має бути пред’явлена до іншої сторони по угоді, тобто. колишнім адміністратором до Одержувача, а не до реєстратора та інших осіб.
(2) У разі, якщо ця угода заперечується не стороною за угодою, а іншою заінтересованою особою, зокрема одним з учасників товариства, що передав іншому особі права на домен, то вимога про визнання правочину з передачі доменного імені недійсною має пред’являтися до сторін за угодою — колишнього та нинішнього власників спірного доменного імені.
Реєстратор спірних доменних імен залучається до участі у справі про визнання недійсними угод з передачі доменних імен як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо спору.
Як уже зазначалося в попередніх публікаціях, необхідність участі нашої компанії, так само як і інших реєстраторів, у судових справах з доменних спорів саме в цій якості обумовлена тим, що рішення суду у випадках , передбачених п.9.2 Правил реєстрації доменних імен у домені UA, може бути підставою для дострокового анулювання реєстрації спірного доменного імені або передачі прав адміністрування домену іншій особі.
Реєстратор надає суду відомості про належність доменів, підтверджує або спростовує наявність доменного імені у його адміністратора, може надати суду «історію» домену, «блокує» домен від передачі на час судової суперечки та провадить інші дії, встановлені для нього Правилами.
Важливе практичне значення має питання про те, яким чином позивач повинен сформулювати позовні вимоги.
Вирішення даного питання, на наш погляд, в першу чергу, залежить від того, чи має зацікавлена особа будь-які документи, що підтверджують факт укладання угоди з передачі прав на доменне ім’я від його адміністратора до іншої особи чи ні.
(1) У разі, якщо угода з передачі доменного імені оформлена у вигляді окремого документа, підписаного обома сторонами, наприклад, у вигляді договору купівлі-продажу доменного імені, і цей документ є у позивача, то в цьому випадку позивач може просити суд визнати зазначений договір недійсним.
(2) Якщо зацікавлена особа не має документів, на підставі яких право адміністрування доменним ім’ям перейшло від адміністратора до Одержувача, то воно в установленому порядку може отримати у Реєстратора не тільки відомості про адміністратора домену, його місцезнаходження та ін., але й копії документів, на підставі яких було здійснено передачу права на домен.
Як уже зазначалося, при передачі прав на домен адміністратором та Одержувачем мають бути надіслані Реєстратору відповідні заяви, на підставі яких вноситься запис про зміну адміністратора до Реєстру доменних імен.
У цьому випадку позивач може просити суд визнати недійсною угоду про передачу права адміністрування доменного імені, оформлену заявами колишнього адміністратора домену та Одержувача на ім’я керівника реєстратора.
При цьому необхідно мати на увазі, що самого по собі визнання недійсної угоди з передачі доменного імені недостатньо для відновлення порушених законних прав та інтересів зацікавленої особи — важливі правові наслідки недійсності угоди про застосування яких позивач має просити суд.
Доменні суперечки – аналіз судової практики
Аналіз наявної в нашому розпорядженні судової практики у справах про недійсність угод з передачі прав на доменні імена, розглянутим Арбітражним судом м. Москви, показує, що відсутня однаковість наслідків недійсності угод з передачі імені, про застосування яких позивачі просять суд у своїх позовних заявах.
(1) Так, оскаржуючи угоду щодо передачі права адміністрування спірним доменним ім’ям позивач, учасник товариства, що здійснив передачу доменного імені іншій особі, просив суд визнати недійсним угоду щодо передачі доменного імені, оформлену заявами товариства, учасником якого він є, та нового адміністратора на ім’я керівника реєстратора, визнати за товариством, учасником якого він є, право з адміністрування доменного імені (Справа №А40-72042/06-81-435).
При прийнятті рішення у даній справі суд визнав недійсною угоду з передачі товариством права адміністрування доменного імені, оформлену заявами колишнього і нинішнього адміністраторів на ім’я Керівника Реєстратора, а в частині визнання права товариства з адміністрування доменного імені відмовив.
>Суд дійшов висновку, що задоволення зазначеної вимоги не може призвести до відновлення порушеного права позивача. Позивач фактично вимагає винести рішення на користь іншої особи, що суперечить положенням ст.4 АПК РФ.
(2) Дещо інакше було вирішено питання про наслідки недійсності правочину з передачі права адміністрування доменного імені у справі №А40-58671/07-67-480 .
При прийнятті рішення у зазначеній справі суд визнав передачу прав з адміністрування спірних доменних імен, оформлену листами колишнього і нинішнього адміністраторів, недійсною угодою і як застосування наслідків недійсності нікчемної угоди «заборонив відповідачу мережі Інтернет спірних доменних імен».
(3) При вирішенні спору у справі №А40-158243/09-83-1009 суд визнав угоду щодо передачі права адміністрування доменного імені від колишнього адміністратора новий адміністратор недійсний і зобов’язав нинішнього адміністратора направити реєстратору лист про передачу права адміністрування колишньому адміністратору. Законність та обґрунтованість рішення у цій справі була перевірена Дев’ятим арбітражним апеляційним судом, який залишив рішення без зміни, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Як сформулювати позов Доменної суперечки
На наш погляд, у справах про визнання недійсними угод з передачі доменних імен, так само як і щодо доменних спорів про захист прав на торгову марку або фірмове найменування, позивачам необхідно формулювати вимоги про недійсність угоди з передачі доменного імені з урахуванням п.9.2 Правил реєстрації доменних імен у домені UA.
Відповідно до п.9.2 Правил реєстратор самостійно припиняє право адміністрування після отримання доказів наявності рішення суду, що набрало законної сили:
- забороняючого адміністратору використовувати в доменному імені позначення, правами на яке має позивач
- що визнає адміністрування домену адміністратором порушенням прав позивача (якщо застосування такого засобу відновлення порушеного права не суперечить судовому рішенню);
- іншим чином зобов’язує адміністратора відмовитися від доменного імені.
Таким чином, якщо позивач проситиме суд визнати угоду з передачі доменного імені недійсною, і як наслідок недійсності цієї угоди просити суд зобов’язати Одержувача передати права на доменне ім’я колишньому адміністратору, то в цьому У разі для позивача буде існувати два способи домогтися виконання рішення суду:
(1) за допомогою виконавчого провадження, якщо добровільне виконання Одержувачем не зроблено. Ця процедура встановлена законом і повністю реалізується практично. За допомогою судових приставів Отримувач домену буде змушений звернутися до Реєстратора з відповідною заявою про передачу прав на домен позивачу.
(2) відповідно до п.9.2 Правил, що набрало законної сили, рішення суду про задоволення позову може бути підставою для припинення Реєстратором права адміністрування спірним доменним ім’ям його Одержувачем та передачі права адміністрування доменним ім’ям його колишньому адміністратору.
* * *
Наприкінці хотілося б звернути увагу на те, що у справах про недійсність угод щодо передачі доменних імен необхідне вживання забезпечувальних заходів .
