|

Про визнання неправомірним використання знаку для товарів та послуг

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ.  Постанова від  25.01.2005  N 25/275-03-9536 

    Розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім» на постанову Вищого господарського суду України від 8 червня 2004 року у справі N  25/275-03-9536  за позовом     відкритого     акціонерного     товариства    "Сумісне українсько-бельгійське   хімічне   підприємство   «Інтерхім»    до дочірнього   підприємства  «Біостимулятор»  Державної  акціонерної компанії «Укрмедпром»,  третя  особа  -  Фізико-хімічний  інститут ім. О.В.Богатського   Національної   академії   наук  України  про визнання неправомірним використання знаку для товарів  та  послуг,

 В С Т А Н О В И Л А:
     У грудні  2003  року  відкрите акціонерне товариство "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім» (далі — ВАТ "Сумісне  українсько-бельгійське  хімічне підприємство «Інтерхім») звернулося  до  суду  з   позовом   про   визнання   неправомірним використання   знаку   для   товарів   і  послуг  «Феназепам»  при виробництві  низки  серій  однойменного  лікарського  препарату  в період з 21 березня 2002 року по 11 листопада 2003 року.  Заявлена позовна  вимога  мотивована  тим,  що  відповідачем  не   виконано зобов'язань  по ліцензійному договору на знак для товарів і послуг від 21 березня 2002  року  укладеного  Фізико-хімічним  інститутом ім. О.В.Богатського  Національної  академії  наук  України  і  ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім»  з однієї сторони та дочірнім підприємством «Біостимулятор» Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» (далі -  ДП  «Біостимулятор»)  з іншої сторони.
     Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти наведених вимог посилався  на  їх  незаконність   та   невідповідність   фактичним обставинам справи.
     Рішенням господарського  суду  Одеської  області від 2 лютого 2004 року позов задоволено. Постановлене судове рішення мотивовано тим,  що  використання  відповідачем  знаку  для товарів та послуг «Феназепам» є порушенням прав власника свідоцтва на цей знак.
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від 29 березня  2004  року  зазначене  рішення залишено без змін,  при цьому з мотивувальної частини рішення виключено посилання  на  те, що   «виготовлення   таблеток   „Феназепам“   в   порушення  п.1.4 ліцензійного договору    не    з    субстанції»    ВАТ    «Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство „Інтерхім“ є підставою вважати продукцію неналежної  якості»  та  «виготовляючи  препарат „Феназепам“  починаючи  з  1980 року ДП „Біостимулятор“ не володів виключним  правом  використання  знаку   „Феназепам“,   який   був зареєстрований   за   Науково-дослідним   інститутом   фармакологи Академії медичних наук СРСР,  тому дані  посилання  відповідача  є необґрунтованими та такими,  що не відповідають дійсним обставинам справи.» Постанова  апеляційного  господарського  суду  мотивована тим,   що   порушення  відповідачем  зобов'язань  по  ліцензійному договору є доведеним,  а оскільки використання знаку для товарів і послуг  «Феназепам»  дочірнім підприємством вважається правомірним лише з дотриманням визначених  сторонами  умов  договору,  позовні вимоги слід вважати обґрунтованими.
     Оскаржуваною постановою  Вищого  господарського  суду України зазначені судові рішення скасовано, провадження у справі припинено на  підставі  пункту  1  частини  першої  статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).  Постанова  мотивована тим, що позивач звернувся до суду за таким видом судового захисту, що не передбачений статтями 16 та 432 ЦК України  (  435-15  ),  а також  Законом  України  «Про  охорону прав на знаки для товарів і послуг» ( 3689-12 ) (статті 19-21),  зміст  позову  не  відповідає визначеним  у  чинному  законодавстві  України  способам  судового захисту порушеного цивільного права та інтересу.
     23 грудня  2004  року  Верховним   Судом   України   порушено провадження     за     касаційною     скаргою     ВАТ     "Сумісне українсько-бельгійське  хімічне  підприємство  «Інтерхім»  у  якій ставиться  питання  про скасування постанови Вищого господарського суду України від 8 червня 2004 року  і  залишення  в  силі  рішень постановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
     В обґрунтування   касаційної  скарги  зроблено  посилання  на порушення   положень   Конституції   України   (   254к/96-ВР   ), невідповідність  постанови  рішенням  Верховного  Суду  України  з питань застосування норм матеріального права.
     Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представників сторін, розглянувши  та обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду  України  вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
     Відповідно до   частини    1    статті    1    Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) підприємства, установи, організації,  інші  юридичні  особи  (у  тому   числі   іноземні), громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької  діяльності  (далі — підприємства та організації), мають  право  звертатися   до   господарського   суду   згідно   з встановленою  підвідомчістю  господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
     Згідно з частиною 6 статті 4 цього  ж  Кодексу  (  1798-12  ) забороняється  відмова  у  розгляді  справи  з  мотивів неповноти, неясності,  суперечливості  чи  відсутності   законодавства,   яке регулює спірні відносини.
     Припиняючи провадження у даній справі Вищий господарський суд України виходив з того,  що позивач звернувся до суду за  захистом свого  права  з вимогою,  що суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів,  які передбачені чинним законодавством України, а  тому  даний  спір  не  підлягає вирішенню у господарських судах України.
     Статтею 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) визначено,  що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
     Провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 статті 80    Господарського    процесуального    кодексу   України ( 1798-12 ) якщо,  зокрема вирішення спору відповідно  до  законів України  та  угод віднесено до компетенції інших органів або судів іншої юрисдикції.
     Підставою звернення  з   позовом   до   суду   ВАТ   "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство «Інтерхім» є, на думку позивача, невиконання умов ліцензійного договору,  укладеного з ДП «Біостимулятор».  Тобто,  між  сторонами  виник  спір пов'язаний з виконанням договору,  котрий відповідно  до  ст.12  Господарського процесуального  кодексу  України  (  1798-12 ) підлягає розгляду у господарських судах.
     Припинивши провадження у справі суд  ухилився  від  вирішення спору  по  суті,  результатом розгляду якого відповідно до ст.  82 Господарського процесуального кодексу України  (  1798-12  )  може бути  задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково і,  відповідно,  від здійснення правосуддя,  що суперечить  ст.ст. 124, 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ).
     Враховуючи наведене,     оскаржувана     постанова     Вищого господарського суду України про припинення провадження у справі не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
     Підлягають скасуванню  також  і  рішення  господарського суду першої та апеляційної  інстанцій,  як  постановлені  з  порушенням вимог ст.   43   Господарського   процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ).
     Заперечуючи проти позову ДП «Біостимулятор» посилалось на те, що   підприємство  є  суб'єктом  права  попереднього  користування торговельною  маркою  «Феназепам»  і  у  зв'язку  з  цим  права  і охоронювані законом інтереси позивача не порушувало.
     Ухилившись від   належної  перевірки  доводів  відповідача  і відповідної оцінки наданих ним доказів,  суди постановили  рішення які не можна визнати законними і обґрунтованими.
     При новому   розгляді   справи   господарському  суду  першої інстанції слід врахувати викладене,  всебічно і повно з'ясувати та перевірити  всі  фактичні  обставини  справи,  об'єктивно  оцінити докази,  що мають юридичне значення для її  розгляду  і  вирішення спору  по  суті,  встановити дійсні права і обов'язки сторін,  і в залежності   від   встановленого   правильно   застосувати   норми матеріального   права,   що  регулюють  спірні  правовідносини  та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
     Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 -  111-20 ГПК  України  (  1798-12 ),  Судова палата у господарських справах Верховного Суду України — П О С Т А Н О В И Л А:
     Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства  "Сумісне українсько-бельгійське     хімічне     підприємство     «Інтерхім» задовольнити частково.
     Постанову Вищого господарського суду  України  від  8  червня 2004  року,  постанову  Одеського апеляційного господарського суду від 29 березня 2004 року та рішення господарського  суду  Одеської області  від 2 лютого 2004 року — скасувати,  а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
     Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Опубликовал 29.09.2010. в разделе Судебная практика. Вы можете следить за ответами на эту запись через RSS 2.0. Вы можете оставить ответ или трекбек на эту запись

Написать ответ



*

Последние комментарии

  • Яна: Если товар один и владелец один, то можно. Только зачем на одном товаре два названия? :)
  • Наталья: Здравствуйте. Если можно, ответьте пожалуйста на такой вопрос. Наше предприятие имеет две торговые марки...
  • Яна: Ну, думаю, что вы перегибаете палку :) Естественно, что в сети есть информация про обонятельные торговые марки....
  • Яна: Постаралась убрать )
  • Роман: Пускай засудят этих жлобов!

Реклама