Структура системи охорони інтелектуальної власності в Україні є дворівневою.
Перший рівень складається з законодавства у сфері інтелектуальної власності, яке регулює права та обов’язки суб’єктів інтелектуальної власності, а також механізми їх захисту. До основних законів у цій сфері належать:
• Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року
• Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (торговельна марка)” від 15 грудня 1993 року.
• Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 року
• Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 18 грудня 2001 року
• Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 21 червня 2001 року
• Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21 квітня 1993 року
Другий рівень складається з органів державної влади, які забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також надання послуг з її охорони. До цих органів належать:
• Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ), яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності
• Національний орган інтелектуальної власності (НОІВ), функції якого виконує державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент), яке є юридичною особою публічного права, що належить до сфери управління МЕРТ. НОІВ здійснює окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, таких як прийом та експертиза заявок на об’єкти промислової власності, видача свідоцтв та патентів, ведення реєстрів та баз даних, здійснення міжнародної співпраці тощо
• Апеляційна палата НОІВ, яка розглядає заперечення проти рішень щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяви про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними, заяви про визнання торговельної марки добре відомою в Україні
• Державна служба інтелектуальної власності (Держслужба), яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері авторського права і суміжних прав, а також здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у цій сфері
• Державна служба України з питань безпеки на транспорті (Держтрансбезпека), яка є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони прав на сорти рослин
• Суди України, які розглядають справи про порушення прав інтелектуальної власності та застосовують санкції до порушників Таким чином, структура системи охорони інтелектуальної власності в Україні є складною і гнучкою, яка намагається забезпечити ефективний захист прав інтелектуальної власності на національному та міжнародному рівнях.
