Судові суперечки стосовно брендів давно стали звичайними подіями, які нікого не дивують та ніякого галасу не спричиняють. Ну, посудились, ну пободались. Як завжди у прибутках на цьому – адвокати, а іноді і судді (корупція завжди тільки там, де є гроші, а там де нема грошей – нема і корупції). Тому коли в США судились величезна (VICTORIA’S SECRET STORES BRAND MANAGEMENT, LLC) стосовно своєї ТМ “Victoria’s Secret” проти якогось там маленького секс-шопу з назвою “Victor’s Little Secret” (який заснувало подружжя Victor and Cathy Moseley), то це, мабуть, могло бути рядовим, маловідомим випадком. Але виявилось, що не все так просто. І торговельна марка Victoria’s Secret, вперше зареєстрована у США у 1981 році) судилась на таких підставах, які згодом привели до зміни загального американського законодавства щодо торговельних марок.
Хронологія подій та правовий контекст.
Після того як компанія Victoria’s Secret дізналася про появу магазину “Victor’s Little Secret”, її юристи оперативно звернулися до власників із вимогою припинити використання такої назви. Реакція компанії була очікуваною: вона побачила в новій вивісці ризик для своєї репутації — адже існує вірогідність, що покупці подумають, ніби магазин з подібною назвою має якесь відношення до їхнього бренду. У комерційному середовищі, де імідж має вирішальне значення, така плутанина потенційно шкодить діловій репутації та впізнаваності.
Попри лист із вимогою припинити порушення, власник магазину, містер Мозлі, вирішив залишити назву незмінною. На його думку, подібність із брендом Victoria’s Secret була радше жартом або пародією, а не реальною спробою паразитувати на чужій торговельній марці. Це призвело до повноцінної судової суперечки щодо торговельної марки.
У 1998 році Віктор та Кеті Мозлі відкрили магазин “Victor’s Secret” у Кентуккі, який продавав нижню білизну та товари для дорослих. Після отримання скарги від Victoria’s Secret, вони змінили назву на “Victor’s Little Secret”. Зверніть увагу: це словосполучення зовсім не тотожне відомій ТМ! Однак це не задовольнило Victoria’s Secret, і компанія подала судовий позов, стверджуючи, що нова назва секс-шопу порушує їхні права на торговельну марку. Далі Victoria’s Secret ініціювала справу у Федеральному окружному суді, звинувачуючи підприємця в порушенні положень Lanham Act — основного американського закону про торговельні марки. Йшлося про так зване “dilution by tarnishment” — тобто послаблення (розмивання) престижу торговельної марки шляхом асоціації її з менш привабливими або неприйнятними для бренду товарами чи послугами.
Федеральний суд першої інстанції підтримав позов Victoria’s Secret і визнав, що існує загроза “затьмарення” репутації бренду. У рішенні йшлося про те, що поява “Victor’s Little Secret”, як магазину, що продає еротичні товари, може викликати у споживачів асоціації, які шкодять іміджу відомої марки жіночої білизни, яка на той момент вже була визнаним брендом преміум-сегменту.
Проте справа не завершилась на цьому. Власник магазину подав апеляцію, і врешті-решт суперечка дійшла до Верховного суду США. У 2003 році Верховний суд виніс рішення, яке частково стало поворотним моментом у сфері захисту торговельних марок: суд постановив, що для доведення факту “розмивання” бренду потрібно показати фактичну шкоду або хоча б істотну ймовірність такої шкоди, а не лише потенційну асоціацію в очах окремих осіб. Це рішення поставило нову планку для правової доктрини: тепер власники відомих брендів мали більше доводити у суді, ніж просто “вплив на репутацію” — їм слід було наводити докази конкретного зниження вартості або впізнаваності бренду внаслідок спірного використання. А це в умовах захмарних цін на соцопитування у США скоріш за все грало на користь секс-шопу!)
Судові рішення щодо торгової марки Victoria’s Secret та назви магазину
Окружний суд
Окружний суд визнав, що назва “Victor’s Little Secret” порушує права Victoria’s Secret, оскільки вона “затьмарює” та “паплюжить” відому торговельну марку. Тому своїм рішенням Окружний суд заборонив Мозлі використовувати назву їх магазину.
Апеляційний суд
Апеляційний суд підтвердив рішення нижчої інстанції, зазначивши, що навіть без доказів фактичної шкоди, ймовірність “розмивання” торговельної марки є достатньою для встановлення порушення.
Верховний суд США про торговельну марку Victoria’s Secret та назву магазину
Нарешті у 2003 році Верховний суд США скасував рішення нижчих судів, постановивши, що для доведення порушення необхідно надати докази фактичного “розмивання” торговельної марки, а не лише визнати ймовірності такого “розмивання”. І ось це рішення Верховний суд США змінило підхід до подібних справ у майбутньому, ставши судовим прецедентом.
Зміни в законодавстві що торрговельних марок США
У відповідь на таке рішення Верховного суду, у 2006 році Конгрес США прийняв Закон про перегляд розмивання торговельних марок (TDRA), який дає власникам відомих торговельних марок право визнавати свої права на ТМ порушеними та захищати свої права на ТМ у суді, навіть якщо є лише ймовірність “розмивання”.
І до чого привела ця судова суперечка по ТМ?
- Власники торговельних марок мають більше прав на захист репутації своїх позначень, можуть більш активно захищати свої права, навіть у випадках, коли порушення здається незначним.
- Судові суперечки по ТМ у США можуть призвести до змін у законодавстві та встановлення нових юридичних прецедентів! Фактично це – і є доказ сучасної демократії у юриспунденції.
- Власникам секс-шопів важливо розуміти, що навіть схожість у назвах може бути підставою для судових позовів, особливо якщо це стосується відомих торговельних марок.
Посилання на судові рішення
- Рішення Верховного суду США у справі Moseley v. V Secret Catalogue, Inc. (2003): Justia
- Рішення Апеляційного суду Шостого округу (2010): FindLaw
Загалом, на думку Авторів, ця справа демонструє важливість належного захисту торговельної марки з боку власників відомих марок, та уважного ставлення до вибору назв для свого бізнесу для новачків, які тільки виходять на ринок. Також ця справа для українських законодавців є розумним прикладом того, як судові рішення можуть впливати на розвиток законодавства у сфері інтелектуальної власності.
© Патентний повірений Ігор Кондратюк, 2025
